Шоломниця байкальська (Scutellaria baicalensis) (90 таблеток по 0,4 г)

Форма випуску: таблетки.
Склад: коріння шоломника байкальського.
Значення для організму
 Коріння шоломника містять флавоноїди: байкалін, скутеллярин, скутелляреїн, ороксилін А, вогонін, апігенін, лютеолін, дубильні речовини, стероїди, пірокатехини, сапоніни, кумарини, мінерали, мінерали Са, K, Mg, Zn, Fe, J, Se, концентрують, Cu, Se.
 У Західній Європі дозволене використання як жовчогінного, кровоспинного, детоксикаційного засобу, а також як гіркота, що стимулює секреторні функції. Шоломниця проявляє гіпотензивні, седативні властивості, які потрібні у разі функціональних розладів центральної нервової системи з підвищеною збудливістю, серцево-судинних неврозів, має спазмолітичну дію, послаблює судоми, підвищує імунітет.
 Гіпоттензивний ефект шоломника пов'язаний із заглушенням проведення збудження в симпатичних ганглійях, особливо це стосується нейрогенної гіпертонії. Специфіка механізму зниження рівня артеріального тиску, базується не тільки на гіпотензивній, але й на помітній седативній дії, що перевершує валеріану та пустурник. Про механізм гіпотензивної та седативної дії, що має центральне та периферичне походження, 1952 року писав Н.В. Вершинін. Він порівнював шоломник байкальський із пипником, позаяк, подібно до нього, він пригнічував центральну нервову систему, але удвічі активніший. Фармакологічні та клінічні дослідження стверджують, що шоломник байкальський розширює периферичні судини, знижує збудливість нервової системи, знижуючи артеріальний тиск. Встановлено, що тривале приймання шоломника призводить до нормалізації артеріального тиску завдяки ввімкненню механізмів ауторегуляції.
 Шоломниця відновлює сон, усуває больові відчуття в серці, послаблює головний біль.
 Седативна дія шоломника відзначила Л.П. Попів. Він також використовував властивості шоломника для лікування міокардиту (запалення серцевого м'яза) і у разі тахікардії. Ці медичні джерела (А.Д. Турової та Е. Н. Чобітникової) зазначають, що в основі механізму депресорного ефекту стоїть судинорозширювальна дія, особливо помітна у разі підвищеного тонусу судин.
 У інституті органічної хімії (В.Г. Бухарів, Р.І. Рудакова, В.І. Височин) виділили з коренів специфічну активну речовину байкалін і вогонін, які вірогідно проявляли гіпотензивну та протисудомну дію. У випадках артеріальної гіпертензії, шоломник знижує показники систолічного тиску. (В.Ф. Корсун, 2004г.)
 Флавоноїди шоломника зумовлюють його потужні антиоксидантні властивості. Байкалін пригнічує перекисне окиснення ліпідів активніший, ніж вітамін Е. Флавоноїд вогонін має нейропротекторну й анксіолітичну (протиревну) дію. Крім того, шоломник проявляє тонізувальну дію, протизапальну, антитромботичну, протиалергічну, антивірусну та антибактеріальну активність, викликає зниження збудливості центральної нервової системи, зменшує психічне та Фізична напруга у разі підвищених навантажень. Це підтвердили японські дослідники, встановивши, що флавоноїди шоломника байкальського дійсно виявляють протизапальні, антитромбічні властивості й антибактеріальну дію (Kubo et al. 1981, 1984, 1985 рр.)
 Домінувальним флавоновим агліконом кореня шоломника є байкалін. Флавони коренів мають характерну Р-вітамінну активність — судинозміцнювальну й антиоксидантну дію, покращують церебральне кровообіг.  Дослідження останніх років констатують сприятливий вплив шоломника на жовчовидільну функцію печінки, а також зазначають протиалергенну, антиастматичну й антисклеротичну різновиди дії. Гепатозахисну активність рослини пояснюють антиокислювальними, мембраностабілізувальними властивостями коренів. (Ажунова та інші, 1988г).
 До спектра призначень шоломника входять рятувальні коліти, дискинезія жовчовивідних шляхів (ДЖВП) за гіпертонічним типом. Коріння усувають спазми гладкої мускулатури внутрішніх органів, зокрема кишківника, жовчного міхура. Його з успіхом застосовують у разі кишкових інфекцій із високою інтоксикацією.
 Експериментальні дані (Ажунова та інші, 1988 р.) підтверджують ефект застосування шоломника у разі пухлинних захворювань. Спільне використання шоломника байкальського з циклофосфаном доречна у разі пухлинних захворювань, регулює стресову реакцію та рівень лейкоцитів у крові, одночасно інгібує утворення метастазів (Розіна, 1988).
 Здатність шоломника активувати процеси відновлення кісткового еритро- та гранулоцитопоезу, відновлюючи кількість кваліфікованих клітин у периферичній крові, використовується у разі гіпоплазії кровотворення, викликаної циклофосфаном.
 Гемостимулювальна дія флавоноїдів, що містяться в коренях, виражається в стимуляції кровотворення в умовах цитостатичної та променевої мієлодепресії, в активізації процесів еритроїдного зростання кісткового мозку. У гемостимуляції залучений не тільки прямий, а й опосередкований механізм, а саме через Т-клітинні та макрофагальні ланки регуляції, зокрема через вплив на процеси проліферації та диференціювання кровотворних клітин.
 Шоломниця, маючи високі детоксикаційні властивості, показана у разі лихоманок, отруєнь, хронічних і гострих гепатитів.  Зареєстрований детоксикаційний ефект шоломника у разі отруєння стрихніном (активна речовина — скутеллярин). 
 Співвідношення шоломника до елітних рослин виправдане. Тибетська медицина розглядає його відповідність до «меридіана» шлунка, селезінки, жовчного міхура, тонкого та товстого кишківника. Згідно з традиціями тибетської медицини, його призначають у разі банальних бронхітів, ГРЗ.
 Традиційна медицина підтверджує високі антимікробні, туберкулостатичні властивості. Шоломниця активний щодо вірусу грипу, стимулює синтез ендогенного інтерферону. У фтизіатрії шоломник байкальський показаний у разі астенічних станів.
 Лікування неврозів, безсоння, розладів сну, досягнення седативного ефекту, зняття немотивованої, неконтрольованої тривоги можливе за допомогою препаратів шоломника. Підтверджено дослідженнями противірусні, жовчогінні, гепатопротекторні, десенсибілізувальні, гіпотензивні, протисклерозтичні, вазопротективні, діуретичні, спазмолітичні види дії (Чхве Тхесоп, 1987г).
 Є дані про використання шоломника за пізніх токсикозах вагітності (Н.К. Фруєнтів 1972г), а також про позитивну його дію на процеси згортання крові (В.Н. Міронів 1969г).
 Препарати шоломника зміцнюють організм, коригують обмінні процеси, знижують ризик передчасного старіння, сприяють швидкому відновленню сил після важких хвороб, підтримці життєвого тонусу. Коріння шоломника, як і коріння солодки, є провідником ліків, тобто засобом, що посилює засвоєння й біодоступність, пом'якшує їх побічні та токсичні явища.
 Показання до застосування.
 Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб для профілактики функціональних розладів нервової та серцево-судинної системи, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• гіпертонічна хвороба I та II стадії;
• епісиндром, судоми;
• нервово-психічні перенапруги, астено-депресивні стани, синдром хронічної втоми, безсоння;
• порушення нервової діяльності на тлі енцефалопатії;
• порушення кровообігу на тлі гіпоксії, шокових станів, інсультів, травм головного мозку;
• деменція, зокрема стареча;
• рятувальні коліти; ДЖВП за гіпертонічним типом;
• грип, ГРЗ, ГРВІ;
• інтоксикації, зокрема алкогольні.

Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
У разі потреби повторити.